Рибалки на підлідну рибалку приходять пішки, приїжджають на лижах та ковзанах, мотоциклах і навіть на автомобілях. Один інвалід-візочник, кілька років поспіль, на зимову риболовлю на Кременчуцькому водосховищі приїжджав автомобілем «Запорожець» ЗАЗ 968-М. Господар машини, якого звали Петро, переобладнавши свій транспорт для зимової риболовлі, шляхом створення знімного днища в районі місця водія. Приїхавши на місце, він відкривав цей люк, за допомогою електричного льодобуру, підключеного до прикурювача, бурив лунки та рибалив, перебуваючи у комфортних умовах. Адже у Запоріжці опалення салону не від двигуна, а автономне.
Які в нього були улови, ніхто не бачив. Але він приїжджав регулярно, і його синій Запорожець служив орієнтиром під час туману та снігопаду для рибалок, що пішли далеко від берега.

image

А одного разу своїм Запорожцем він урятував від замерзання шістьох рибалок. Сталося ось що. Стояв 25-градусний мороз, товщина льоду сягала 40-50 сантиметрів. Тому всі рибалки, які перебували на льоду, почувалися в повній безпеці, вільно пересувалися, збираючись групами для обговорення рибальських проблем.
Раптом шестеро рибалок, що знаходилися на деякому віддаленні, несподівано провалилися у величезний полин, присипаний снігом. Що це за промоїна і чому вона з'явилася серед товстого льодового покриву, ніхто не зрозумів.
Рибалки кинулися рятувати товаришів, подали мотузки, почали витягувати постраждалих. Загалом рятувальна операція тривала хвилин 10-12. Мороз був такий, що витягнуті з води мокрі рибалки миттєво обмерзали, а вітер посилював мороз на 5-7 градусів. Тому всі розуміли – до берега, якого приблизно кілометра 4, вони не дійдуть – замерзнуть або переохолодяться і захворіють.
І тут побачили звичний Запорожець – ото воно, порятунок! Інвалід все зрозумів без слів, викинувши всі свої снасті на лід, він втиснув у салон чотирьох тремтячих від холоду рибалок у величезних набряклих ватяних штанах і шубах. Решту помістили до багажника, який у Запорожці спереду, прикривши їх зверху кількома наметами, щоб не обмерзли. Звичайно водієві через піднятий капот нічого не було видно. Тому рибалки дружно розгорнули перевантажену машину, поставили її точно у напрямі берега і сказали: «Тискай, Петре! Тільки кермо не крути, тримай прямо». І машина, практично наосліп, рушила до берега.
На березі їх уже зустрічали – Петро встиг по дорозі зателефонувати комусь, щоб зустріли, обсушили та обігріли потерпілих. Як цей старенький Запорожець не розвалився від такої ваги, ніхто не знає. Хоча фахівці стверджують, що ця машина, випущена за часів Радянського Союзу, зроблена на віки: метал товстий, пружини надійні, всі чотири колеса незалежні.
Розповідають, що потім врятовані рибалки, на знак подяки інвалідові Петру, у складчину купили йому нову Таврію. Але все одно він продовжував приїжджати на рибалку своїм синім Запорожцем, поява якого всім вселяла спокій: у разі непередбачених ситуацій є надійний транспорт для доставки на берег.