Група рибалок сиділа на автобусній зупинці і бавила час у спогадах. Найбільше історій знав сивоусий Григорій.
– Сталося це в мою бурхливу молодість, – почав він розповідати ще одну історію. – Знаєте, як воно буває. Одружився, діти народилися. Але старі подружки залишилися. Ось іноді я заходив провідати і заразом скрасити їхню самотність. Дружина здогадувалась, ревнувала, контролювала. Але я все ж таки знаходив можливість, щоб заскочити на пару годин до старих знайомих. Але одна з них була така гаряча, що двох годин не вистачало.
Тоді я вирішив провести з нею цілий день, а дружині сказати, що буду на рибалці. Так і вчинив. За кілька днів до свого чергового подвигу попередив дружину, що у вихідні їду з друзями на рибалку.
У суботу вранці швидко зібрався, демонстративно пішов копати черв'яків, а принісши додому, на очах у дружини кинув їх у невеликий рюкзак, узяв брезентовий чохол зі спінінгами і пішов.
Цілий день я провів у любовних втіхах із подружкою. А повертаючись додому, зайшов до сусіди Лехи і взяв у нього три кілограми риби, яку він спеціально тримав для мене.
Увійшовши до квартири, радісно вигукнув: «Приймай дружина багатий улов чоловіка!», – і спеціально кинув до її ніг рюкзак із трьома кілограмами риби. Вона взяла рюкзак, розкрила його і спитала:
– А чим ти так багато наловив?
– Як чим? - обурився я, - спінінгом.
– А де ти його взяв? – не відставала дружина.
- Та ось він, - починав заводитися я.
– Ану покажи, яким ти спінінгом стільки наловив.
Я швидко відкрив брезентовий чохол, де зазвичай носив усі свої три спінінги, і обімлів. Спінінги були без гачків, поплавків і блешні, а котушки без волосіні.
- Ну, так покажи, як ти без усього цього наловив стільки риби, - не вгамовувалась дружина, тикаючи мені під ніс мотки ліски на фанерних дощечках і гачки на поролоні.
Чим це скінчилося, зрозуміло. Але наступного дня мене осяяла думка: «Дружина самостійно не могла все це зробити з моїми снастями. Їй явно допоміг якийсь рибалка. Хто ж?".
Але це вже зовсім інша історія.
