Після тривалої перерви у рибалці вирішив з'їздити на Десну, спробувати рибальського щастя 15 липня 2020 р.
Спінінг, котушку і свій стандартний набір спінінгових приманок знайшов у цілісності та схоронності в коморі, він чекав мене в цілості та безпеці з минулого рибальського сезону.
Їхати вирішив кудись ближче до будинку, а саме – на Десну, на околицях с. Пухівка. Хоча я там проторчав торік пів-жовтня, щось ніфіга до ладу не вдалося спіймати, тому зробили висновок, що риба там зашугана численними відпочиваючими і її зловити важко.
Але чи не завжди ж їздити на рибалку в рибні місця за 100 км від будинку? Ловити рибу треба вміти скрізь, зокрема. та на Десні. Настав час підвищувати майстерність, зрештою…
Загалом, за 20 хвилин посли виїзду з дому, ближче до вечора, я був уже на березі Десни, збирав снасть. Приємно здивували численні сплески на воді, що свідчать про те, що харчується хижак.
Треба було якось відкрити сезон, тому відразу начепив саму свою уловисту приманку - блешню фірми Мепс, що обертається, з червоним пір'ячком.
На жаль, пів-години експериментів із різними швидкостями проводки, різними закидами, у різних місцях не дали жодного результату.
Вирішив спробувати начепити джиг-головку повагу з віброхвостиком кольору машинного масла і спробувати постукати "сходинкою" по ямі на Десні. Нульовий результат.
Поробив менший джиг-головку (7 р.) з жовтим невеликим віброхвостиком – о диво! - При закиданні вздовж берега проти течії і проводці в півводи майже один за одним взяли 3 судачка. Невеликих, щоправда, та й не зовсім маленьких. Цілком придатних для смачної вечері.
Можна було б ще порибалити, але що тоді робити з рештою риби, якщо все-таки зловлю? Ми ж – не браконьєри, а рибалки-спортсмени, зрештою.
Отже, сезон риболовлі відкрито. Хоч і з невеликим запізненням.
