Вранці на рибальську базу причалив баркас із 500 кілограмами свіжовиловленої риби цінної породи. Рибалки вантажили її в ящики і швидко заносили в холодильник, оскільки на вулиці стояла неймовірна спека – 32 градуси. Похапцем один рибалка зачепив важким металевим ящиком електронну клямку дверей холодильної камери, пошкодивши її, що призвело до відключення установки. А провести ремонт електроніки під силу лише фахівцю, який пообіцяв приїхати лише надвечір.
Рибалки були в шоці, оскільки до вечора за такої спеки риба зіпсується, за що доведеться платити бригаді зі своєї зарплати. А це чималі гроші для рибалок. Що робити?
На щастя, в бригаді був рибалок, що ще пам'ятає, як в еру чорно-білої плівкової фотографії, друкуючи в темряві знімки, доводилося час від часу підігрівати фіксаж, що є тіосульфатом натрію, який при розчиненні у воді поглинає тепло або, як кажуть хіміки, відбувається ендо реакція і не дає підвищуватися температурі кілька годин.
Але, де взяти цю речовину в епоху цифрової фотографії?
Однак, перш ніж його шукати, бригадир зв'язався з лабораторією, яка контролює якість риби, щоб з'ясувати: чи можна використовувати тіосульфат натрію для охолодження води та короткострокового зберігання риби в ній? У лабораторії пояснили, що цей хімікат нешкідливий для людини і застосовується в медицині як протиотруту при отруєннях, а також передозуванні деяких ліків. У харчовій промисловості використовується як харчова добавка. Тому короткочасно його можна використати. Але після цього все ж таки краще рибу переробити на борошно.
Бригада зраділа. Стали думати, де шукати цю охолоджувальну речовину. Колишній фотограф знайшов вихід: "Мій сусід працює лікарем-рентгенологом, а в рентгенології досі використовуються плівкові рентгенівські знімки, для закріплення зображення на яких застосовується фіксаж".
Винахідливого рибалки відразу посадили в легковик і відправили до лікарні до знайомого рентгенолога. Він їхав і благав Бога, щоб лікар був на місці і щоб у нього був фіксаж.
Рибалці пощастило, рентгенолог перебував у своєму кабінеті. Вислухавши проблему, запитав: "А скільки потрібно?". Але дізнавшись, що приблизно 200 кг, засмутив сусіда: «У мене стільки немає – максимум 10-12 кг. А ось у магазині «Медтехніка», напевно, знайдеться необхідна кількість».
Рибалка одразу ж попрямував за вказаною адресою. У спеціалізованому медичному магазині було в наявності три мішки тіосульфату натрію, кожен з яких по 60 кг. Він швидко занурив їх, і машина на всіх парах помчала рятувати улов.
Ось так рибалка, який знає основи чорно-білої плівкової фотографії, врятував від псування півтонни цінної риби.
Примітно, що згодом цей метод збереження риби почали використовувати деякі рибалки-приватники. У літню спеку вони засипали 1 кг тіосульфату натрію у велике відро з водою і під час риболовлі зберігали в ньому пійману для продажу рибу.
