Якось так несподівано вийшло, що цього літа всі мої вилазки на рибалку на Десну були результативними, крім одного разу. Саме того дня (у червні) було трохи хмарно, і сонце сідало у хмари. Як звичайно, вирушив на вечірню зірку зі спинінгом за судаком, але повернувся додому з порожніми руками.

Сьогодні сонце теж сідає у хмари, і я збираюся на рибалку без особливих надій. Але все ж…

Прибув як завжди на своє уривчасте рибне місце на Десні біля острова за с. Пухівка, причепив силіконовий віброхвостик жовтого кольору з червоною спинкою KOPYTO RELAX та джиг-головку 7 гр. і почав обдавлювати берег на всі боки: вздовж берега проти течії, вздовж берега вздовж течії, перепендикулярно до берега та під різними кутами.

Бою риби не чутно воююче, ніби ніхто не годується на Десні: ні судак, ні щука, ні жерех.

Досить довго махав спинингом, як раптом біля самої брівки щось схопило мою приманку. Витяг судачка грам на 300. Вовтузитися з ним не хотілося, гачок на кшталт особливо важливих органів не пошкодив, тому випустив рибку, тільки попросив його покликати поїсти свого діда. Час на годиннику – 20:30.

До речі, комарів, на відміну від попередньої вилазки на рибалку на Десну на судака, вже було значно менше, а я ще й одягнувся якнайкраще, тому можна було ще спробувати поповити рибу в комфортних умовах. Знову продовжую в тому ж дусі: закидаю приманку куди далі, як тільки вона опуститься на воду - поспішаючи проводжу. Іноді пробую селяти паузу, щоб джиг-головка опустилася нижче, і потім уже зробив проводку, але в цьому місці при такому підході частенько доводиться волочити приманку по дну, і якось не віриться, що так риба клюне.

Сонце село давно, але чомусь все видно довкола: береги Десни, і кущі, і навіть волосінь від спинінгу. Що таке? Ах ось воно що - ПОВНІСТЬ. Почав співати про себе: «Ніч така місячна, зоряна, ясна. Видно – хоч голки збирай.

І тут відчуваю, що наглухо за щось зачепився, за якийсь корч на дні. Поробив усілякі прийоми, щоб відірвати приманку від зачепа, але без толку. Довелося обірвати.

Ну, гадаю, напевне доля така, вистачить на сьогодні ловити. Починаю збирати вудки. І тут чую: сплеск на воді. Завмер, опеньків спостерігаю за водою. Знову сплеск. Через кілька хвилин – знову. Ну. гадаю, треба спробувати ще половити. Взяв таку ж силіконку, але тільки цього разу – жовту із салотовим відливом, без червоної спинки. Причепив її і знову давай облавлювати околиці.

Зрештою піймав на спінінг ще одного судака, вже близько 21:35. Судак невеликий, будинки зважив - 450 грам. Але на безриб'ї, як кажуть, і рак – риба, а майже півкілограмовий судачок – тим паче. Взяв його на вечерю як винагороду за цікавий вечір на рибалці на Десні.