Цього року повінь на Дніпрі була як ніколи високою. Вода у деяких місцях піднялася на 2 метри. Напередодні цього катастрофічного розливу могутньої річки двоє рибалок, які отримали додаткові вихідні у зв'язку із зупинкою роботи заводу, вирішили присвятити їх корисному та приємному відпочинку.
Не довго думаючи, вирішили поїхати на піщану косу, яка приблизно на півкілометра йшла вглиб водосховища і де завжди дуже добре ловиться риба.
До села, звідки починається цей острів, доїхали швидко і без пригод. У знайомого на березі залишили машину і пішли вглиб коси шукати місце. Їх трохи здивувало те, що нікого з рибалок не було, а косу по обидва боки відчутно підмила вода. Але друзі в один голос сказали: Ніхто не приїхав. Побоялися втопитися. Слабоки!».
Розкинувши снасті, почали рибалити. Рибалка, як завжди, була чудовою. Однак у зв'язку з тим, що вода швидко перебувала, їм постійно доводилося прибирати подалі від води свої речі. Але їх це не бентежило, оскільки давно звикли, що ГЕС постійно скидає воду.
Ще кілька разів переставивши речі, вони раптом побачили, що не на косі, а на острові. Вода стрімко прибувала, і доки рибалки збиралися, то залишився лише сухий п'ятачок, на якому вони були.
Кинулися до телефону, але він не ловив, бо київстарівська вежа стояла в сусідньому селі. Тоді вони прив'язали телефон до вудлища, набрали номер знайомого, у якого залишили машину, включили Вайбера на гучний зв'язок, підняли вудлище і стали кричати «Допоможіть, тонемо! Ми на косі, нас заливає!».
Вже стоячи майже до пояса у воді, вони для збільшення висоти зв'язали два вудлища і, піднявши телефон на ще більшу висоту, почали знову кликати на допомогу. Але ніхто не відгукувався.
У цей момент хтось із них згадав, що бачив у кіно, як для привернення уваги людей, у квартирі запалили смолоскип і почали їм махати. Рибалки миттю зняли з себе верхній одяг, який був ще сухим, прикріпили його на кінці вудлища, підпалили і підняли вгору, з надією, що може хтось побачить.
Коли вода почала діставати пахв, і вони відчули, що замерзають, адже була лише середина квітня і вода ще крижана, то стали прощатися один з одним. У цей момент побачили, як до них мчить рятувальний катер.
Виявляється, що знайомий все ж таки почув їх по Вайберу і викликав поліцію, а ті по факелу, що горить, швидко визначили місце знаходження рибалок.
Ось так, рибалка у весняну повінь могла закінчитися трагічно.
Весняна повінь ледь не стала смертельною
